виробничі процеси

1) напрямок течії

2) лінія потоку, лінія обтікання

3) обтічна форма

4) вiйcьк. річковий рубіж

1) надавати обтічної форми

2) надавати рухливості, гнучкості; раціоналізувати, модернізувати ( виробничі процеси); спрощувати

1. n

1) напрям (повітряного потоку)

2) лінія повітряного потоку; лінія обтікання

3) обтічна форма

4) військ. річковий рубіж

2. v

1) надавати обтічної форми

2) надавати гнучкості (рухливості); прискорювати; раціоналізувати (виробничі процеси тощо)

3) спрощувати; модернізувати

1) напрямок течії

2) лінія потоку, лінія обтікання

3) обтічна форма

4) вiйcьк. річковий рубіж

1) надавати обтічної форми

2) надавати рухливості, гнучкості; раціоналізувати, модернізувати ( виробничі процеси); спрощувати

1) на́прям ( повітряної течії)

2) лі́нія пові́тря́ного пото́ку

3) військ. річкови́й рубі́ж

4) обтічна́ фо́рма

1) надава́ти обтічно́ї фо́рми

2) амер. приско́рювати; раціоналізува́ти ( виробничі процеси тощо)

(pdn)

n вир., ком., ек. 1. виробництво; вироблення; виготовлення, видобуток; продукція; a виробничий; 2. виробіток; продуктивність

1. процес перетворення матеріалів, праці, капіталу та знань у товари (goods) і послуги (service¹) для задоволення людських потреб; ♦ під поняттям «виробництво» розуміється не лише процес виготовлення фізичних товарів, а також і надання різного роду послуг, напр.: послуги фінансових установ, банківські операції; послуги, які забезпечені урядом і які не продаються, напр. бібліотек, поліції, заходи з охорони здоров'я, контроль якості харчових продуктів і т. ін.; зусилля лікарів, адвокатів, постачальників транспорту, торговців тощо; 2. кількість чого-небудь, виготовленого в результаті трудової діяльності

═════════■═════════

agricultural production сільськогосподарське виробництво; annual production річний виробіток; assembly-line production конвеєрне виробництво; automatic production автоматичне виробництво; average daily production середньодобова продуктивність; basic production виробництво основного продукту; batch production серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; by-product production виробництво побічних продуктів; continuous production неперервне виробництво; contract production виготовлення продукції за контрактом; controlled production контрольоване виробництво; current production поточне виробництво; daily production добова продукція • денний виробіток; efficient production ефективне виробництво • високий виробіток; estimated production розрахункова продуктивність; flexible production гнучке виробництво; flow-line production потокове виробництво; full production серійне виробництво; full-scale production повномасштабне виробництво • серійне виробництво; high-run production великосерійне виробництво; high-volume production масове виробництво; incomplete production незавершене виробництво; industrial production промислове виробництво; inefficient production неефективне виробництво • низька продуктивність; in-line production потокове виробництво; jobbing production дрібносерійне виробництво; job lot production дрібно-серійне виробництво; joint production спільне виробництво; just-in-time production система виробництва «точно в строк»; large-lot production великосерійне виробництво; large-scale production великосерійне виробництво; least-cost production виробництво з найменшими витратами; lot production серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; machine production машинне виробництво; mass production масове виробництво; material production матеріальне виробництво; medium-size lot production середньосерійне виробництво; monthly production місячний виробіток • місячна продуктивність; multiple production великосерійне виробництво; multistage production багаторівневе виробництво • багатоступеневе виробництво; net production чистий обсяг виробництва; nonstandard production нестандартне виробництво; overall production загальний обсяг виробництва; planned production планове виробництво; primary production виробництво сировини • видобувна промисловість; profitable production прибуткове виробництво; programmed production програмне виробництво; prototype production прототипне виробництво; quality production виробництво високоякісних виробів; quarterly production квартальний виробіток; roundabout production непряме виробництво • автоматизоване виробництво • технологічно містке виробництво; serial production серійне виробництво; short-run production дрібносерійне виробництво; small-lot production дрібносе-рійне виробництво; small-scale production дрібносерійне виробництво; standard production стандартне виробництво; tertiary production сфера надання послуг; total production загальний обсяг виробництва; volume production потоково-серійне виробництво • масове виробництво; waste-free production безвідходне виробництво; wasteful production затратне виробництво • збиткове виробництво

═════════□═════════

efficiency in production ефективність виробництва; factors of production; production account виробничий рахунок; production analysis аналіз виробництва; production capacity виробничі потужності; production cartel виробничий картель; production ceiling верхня межа виробництва; production control контроль виробництва; production cost; production cost accounting облік витрат виробництва; production costs in the long-run виробничі витрати у довгостроковому періоді; production cutback скорочення обсягу виробництва; production deficit дефіцит виробництва; production facilities виробниче обладнання; production function виробнича функція; production goods; production grid виробнича сітка; production in bulk масове виробництво; production incentive стимулювання виробництва; production index індекс обсягу виробництва; production-indifference curve крива постійного обсягу виробництва • ізокванта; production in lots серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; production line; production line supervisor керівник виробничої лінії; production machinery виробниче устаткування; production management управління виробництвом; production manager керівник виробництва • начальник виробничого відділу; production methods методи виробництва; production optimum виробничий оптимум • оптимальна програма виробництва • оптимальний план виробництва; production overheads; production per hour погодинна продуктивність; production per man-hour продукція за людино-годину; production plan виробничий план; production planning планування виробництва; production planning and control планування і контроль виробництва; production possibilities виробничі можливості • виробничий потенціал; production processes процеси виробництва; production set виробнича множина • виробничі можливості; production reorganization реорганізація виробництва; production resources виробничі ресурси; production run серійне виробництво • масове виробництво; production schedule виробничий календарний план; production scheduling складання виробничого календарного плану; production sequence послідовність виробничих операцій; production standstill затримка виробництва; production subsidies субсидії на виробництво; production supplies виробничий запас; production technique виробнича технологія • технологія виробництва; production under license виробництво за ліцензією; production volume обсяг виробництва; production volume variance; to boost production збільшувати/збільшити виробництво; to check production гальмувати/загальмувати виробництво; to commence production починати/почати виробництво; to curb production зменшувати/зменшити виробництво; to curtail production зменшувати/зменшити виробництво; to cut down on production зменшувати/зменшити виробництво; to cut off production припиняти/припинити виробництво; to go into full production розгортати/розгорнути виробництво на повний обсяг; to hold back production гальмувати/загальмувати виробництво; to increase production збільшувати/збільшити виробництво; to phase out production звужувати/звузити виробництво; to put into production запускати/запустити у виробництво; to put into full production розгортати/розгорнути виробництво на повний обсяг; to reduce production зменшувати/зменшити виробництво; to restrict production обмежувати/обмежити виробництво; to set up production налагоджувати/ налагодити виробництво; to slow down production гальмувати/загальмувати виробництво; to start production починати/почати виробництво; to step up production прискорювати/прискорити виробництво; to stop production припиняти/припинити виробництво; to switch over production переключати/переключити виробництво; to withdraw from production знімати/зняти з виробництва

ЕТИКА ( від грецьк. ήδοζ - звичай) - 1) філософська дисципліна, об'єктом вивчення якої є мораль, моральність; 2) система моральних норм і цінностей, що є характерною для певної культурної або релігійної спільноти, соціальної чи професійної групи людей. Е. як філософська наука зосереджує увагу на проблемах сутності й функціонування моралі, досліджує специфіку моральних норм і цінностей та шляхи їх обґрунтування, з'ясовує моральні аспекти людської свідомості, діяльності, спілкування і світоставлення, аналізує мову моралі, значення і функції моральних висловлювань. Як позначення вчень про моральність термін "Е." закріплюється у філософському вжитку від IVct. до н. е. завдяки працям Аристотеля "Нікомахова етика", "Евдемова етика", "Велика етика". За Аристотелем, Е. займає середнє положення між психологією та політикою; разом з останньою вона утворює галузь практичного пізнання (на відміну від пізнання умоглядно-теоретичного, з одного боку, і творчо-виробничого, з іншого). Згодом стоїки розподілили філософію на три основні галузі: логіку, фізику (пізніше метафізику) та Е.; традиція такого розподілу закріпилась у європейській філософській культурі К. ант поєднав підходи Аристотеля та стоїків, пов'язавши практичний розум як основу моральності з ідеєю свободи у її протиставленні світові природних закономірностей. Нове посилення інтересу до осмислення Е. в контексті практичної філософії - у взаємозв'язку з економікою, політикою, філософією права - спостерігаємо в кін. XX ст., зокрема, на базі трансцендентальної прагматики (Апель, Габермас та ін.). Водночас упродовж усієї історії Е. істотним був зв'язок з філософською антропологією. Іноді Е. поставала як прямий висновок з останньої (Г'юм, франц. просвітники), інколи - як її складова частина, що впливає на характер цілого (Фоєрбах, Гелен, Фромм), в інших випадках - як перенесення її істотної проблематики у сферу практичного самовизначення суб'єкта (К'єркегор та ін.). Структура етичного знання визначається наявністю в ньому таких основних підрозділів: а) описова, або дескриптивна, Е., що опікується дослідженням реальних феноменів моральності в їхньому історичному, соціальному, етнічному та іншому контекстах; б) нормативна Е., яка концептуалізує нормативно-ціннісний підхід до моральності, досліджує проблеми регуляції поведінки, кодифікує й систематизує приписи моралі; в) власне філософсько-методологічна теорія моралі, яку в XX ст. іноді визначають як метаетику (переважно стосовно тих її розділів, що пов'язані з аналізом мови моралі, дослідженням значення моральних термінів і суджень). Розрізняють також загальну і прикладну Е. (зокрема, професійну); макроетику, що обіймає норми і принципи, здатні до універсалізації, й Е. локальних спільнот (зокрема, етноетику), яка являє собою концептуалізацію відповідних партикулярних систем субстанційної моральності. Напрями в Е. визначаються як за характером осмислення основних етичних проблем, так і за способом обґрунтування моралі загалом. За першим критерієм в Е. вичленовуються такі напрями, як евдемонізм, що кладе в основу осмислення моральних явищ принцип щастя; гедонізм, який подібним чином спирається на принцип насолоди; утилітаризм, що виходить з ідеї корисності; перфекціонізм, що утверджує досконалість як вищий критерій моральних цінностей та ін. Деонтологія етична висуває на передній план модальність належного, тоді як аксіологія розглядає моральні проблеми у перспективі цінностей тощо. За способом обґрунтування моралі виділяють теологічну Е., що базується на авторитеті Св. письма; автономну Е., що прагне обґрунтувати мораль, виходячи з її власних даних; соціально-апробативну Е. (Дюркгейм, Леві-Брюльта ін.), яка виводить свідомість обов'язку з суспільних очікувань і вимог; екзистенційну; феноменологічну; психоаналітичну; комунікативно-дискурсивну Е. та ін. Проблемно-тематичний спектр етичної думки охоплює: а) проблеми власне моралі як певної нормативно-ціннісної системи; б) проблеми моральності як галузі практичних стосунків, звичаїв, вчинків; в) проблеми смисложиттєвого пошуку і внутрішнього самовизначення людини К. онкретна тематика філософської Е. зазнає істотних змін в історичному процесі. Так, в античній Е. головна увага приділялася етичним чеснотам і шляхам морального вдосконалення людського індивіда; в релігійній культурі Середньовіччя на передній план виступають проблеми внутрішнього душевного життя людини, свободи волі і Божественної предестинації, вибору між добром і злом. В епоху Ренесансу утверджується Е. й ідеологія гуманізму, яка відводить особистості вищий щабель в ієрархії цінностей, висуває ідеал її всебічного і гармонійного розвитку, водночас засвідчуючи амбівалентність і драматизм суто індивідуального самоствердження. Доба Реформації і Новий час формують етичні підвалини активної людської діяльності, зокрема у господарсько-виробничій сфері; актуалізуються проблеми етичного осмислення суспільного життя й відносин. Е. XX ст. усвідомлює засади і проблематику інтерсуб'єктивності, утверджує принципову цінність життя як такого і разом з тим кожної людської індивідуальності в її наявному бутті, обстоює свободу і права людини С. учасні умови порушують низку гострих етичних проблем. Зростання технологічного потенціалу людства вимагає дієвого етичного осмислення всієї сукупності стосунків людини із світом Ф. ормується екологічна Е. Трансформаційні процеси у посттоталітарних країнах породжують потребу в новому осмисленні взаємин Е. й політики, зорієнтованому на відкрите демократичне суспільство. Розвиток науки, техніки і культури започатковує нові проблеми також у конкретних галузях прикладної Е., як-от педагогічна, наукова, підприємницька, лікарська Е., веде до появи нових етичних дисциплін (див. біоетика).